Голод у світі поширюється через російський терор

Москва блокує більшість торговельних суден із України, яка є лідером серед вирощування пшениці в світі, а терористичні атаки на енергетичну мережу порушують потік продовольства.

У довоєнний час Україна експортувала від п’яти до семи мільйонів тонн зернових на місяць.

Кількість суден, що проходять через протоку Босфор, яка з’єднує порти Чорного моря з більш широкими водами, різко впала, коли Росія вторглася в Україну 11 місяців тому та запровадила морську блокаду. Під дипломатичним тиском Москва почала пропускати деякі судна, але вона продовжує обмежувати більшість поставок з України, яка була основним експортером пшениці у світі.

А в тих українських портах, які діють, російські ракети та безпілотників, атакуючи енергосистему нашої країни, періодично пошкоджують зернові термінали, де на судна завантажують пшеницю та кукурудзу.

Тривала глобальна продовольча криза стала одним із далекосяжних наслідків російської війни, сприяючи масовому голоду, бідності та передчасній смерті.

Сполучені Штати та їхні союзники намагаються зменшити збитки. Американські чиновники організовують зусилля, щоб допомогти українським фермерам вивозити продовольство з країни через залізничні та автомобільні мережі, які з’єднують зі Східною Європою, і на баржах, що подорожують вгору по річці Дунай.

Але з настанням зими, коли Росія атакує інфраструктуру України, криза загострюється. Дефіцит їжі вже посилюється через посуху на Африканському Розі та сувору погоду в інших частинах світу.

За оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, понад 345 мільйонів людей перебувають під загрозою гострої нестачі продуктів, що більш ніж удвічі перевищує цю кількість у 2019 році.

Дефіцит продовольства та високі ціни завдають проблем Африці, Азії та Америці. Світова спільнота особливо стурбована Афганістаном і Єменом, які є спустошеними через внутрішні війни. Єгипту, Лівану та іншим великим країнам-імпортерам продуктів харчування важко виплачувати свої борги через різке зростання витрат. Навіть у таких заможних країнах як Сполучені Штати та Британія стрімке зростання інфляції, спричинене війною в Україні, залишило бідніших людей без їжі.

Черга на продовольчу допомогу в Кабулі. Тривала глобальна продовольча криза стала одним із найбільш далекосяжних наслідків російсько-української війни.
Черга на продовольчу допомогу в Кабулі. Тривала глобальна продовольча криза стала одним із найбільш далекосяжних наслідків російсько-української війни.

«Нападаючи на Україну, житницю світу, Путін посилює глобальний голод, таким чином, люди вже зараз перебувають на межі голоду», – сказала Саманта Пауер, адміністраторка Агентства США з міжнародного розвитку.

Українці порівнюють ці події з Голодомором, коли 90 років тому Сталін спровокував голод в Радянській Україні, який забрав життя щонайменше 15 мільйонів людей.

Блінкен 15 січня заявив, що уряд США почне надавати загальні винятки для своїх програм економічних санкцій у всьому світі, щоб забезпечити надходження продовольчої та іншої допомоги. Ця акція спрямована на те, щоб компанії та організації не відмовлялися від допомоги через страх потрапити під санкції США. Представники Державного департаменту заявили, що це була найбільш значна зміна політики санкцій США за останні роки. Минулого місяця Рада Безпеки ООН ухвалила аналогічну резолюцію щодо санкцій.

Але навмисне переривання Росією глобальних поставок продовольства створює зовсім іншу проблему. Москва обмежила власний експорт, збільшивши витрати в інших країнах. Найголовнішим є те, що Росія зупинила продаж добрив, які є необхідними для фермерів світу. До війни Росія була найбільшим експортером добрив.

Її військові дії в Україні також мали великий вплив. За час вторгнення Україна експортувала в середньому 3,5 мільйона метричних тонн зернових і олійних культур на місяць. Ця цифра була б ще нижчою, якби не угода, підписана в липні ООН, Туреччиною, Росією та Україною під назвою Чорноморська зернова ініціатива, згідно з якою Росія погодилася дозволити експорт із трьох українських морських портів. Натомість до початку війни в лютому експортувала від п’яти до семи мільйонів метричних тонн, згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства.

Росія продовжує блокувати 7 із 13 портів, які використовує Україна (в Україні є 18 портів, але п’ять перебувають у Криму, який Росія захопила в 2014 році. Крім трьох на Чорному морі, є ще три на Дунаї).

Початкова угода була лише на чотири місяці, але в листопаді її продовжили ще на чотири місяці. Коли Росія погрожувала вийти з неї в жовтні, світові ціни на продовольство зросли на 5-6 відсотків, згідно з даними Агентства США з міжнародного розвитку.

«Наслідки цієї війни надзвичайно руйнівні. Путін штовхає мільйони людей у бідність», – сказала Ізобель Коулман, заступниця адміністратора Агентства США з міжнародного розвитку.

Хоча зростання цін на продукти харчування минулого року було особливо різким на Близькому Сході, у Північній Африці та Південній Америці, жоден регіон не був застрахований від цього. «Ви бачите зростання цін на все від 60 відсотків у США до 1900 відсотків у Судані», — сказала Сара Менкер, виконавча директорка Gro Intelligence, платформи кліматичних і сільськогосподарських даних, яка відстежує ціни на продукти харчування.

До війни ціни на продовольство вже піднімалися до найвищого рівня за понад десять років через повсюдну посуху і пандемію, яка поставила під серйозний удар міжнародну логістику в ланцюзі поставок. Ослаблення багатьох іноземних валют щодо долара США також змусило деякі країни купувати менше продовольства на міжнародному ринку, ніж у минулі роки.

У листопаді Росія атакувала порт Херсон на узбережжі Чорного моря. До війни фермери вивозили Чорним морем 95 відсотків експорту пшениці та зерна з країни. Українська влада стверджує, що російські військові навмисно атакували зернові склади в Україні і знищили заводи з переробки пшениці, що є потенційним військовим злочином.

Багато фермерів пішли на війну або покинули свої землі, а інфраструктура, яка переробляла та транспортувала пшеницю та соняшникову олію на зовнішні ринки, зруйнувалася. На фермі за 305 кілометрів на південь від Києва 40 із 350 працівників пішли в армію. А господарство бореться і з іншими нестачами. Кейс Хейзінга, голландський співвласник, сказав, що атаки Росії на енергетичну мережу призвели до зупинки заводу, який постачає азотні добрива. Інші заводи з виробництва добрив у Європі були змушені зупинити або сповільнити виробництво минулого року через різке зростання цін на природний газ у результаті війни. Природний газ має вирішальне значення для виробництва добрив. Він додав, що для аграріїв в Україні різко зросли транспортні витрати.

До війни фермери вивозили Чорним морем 95 відсотків експорту пшениці та зерна з країни. Ферма Кейса Хейзінга платила від 23 до 24 доларів за тонну за транспортування своєї продукції до портів і на кораблі. Зараз вартість зросла більш ніж удвічі, сказав він. А альтернативний маршрут – вантажівкою до Румунії – коштує 85 доларів за тонну.

Фермер Хейзінг сказав, що компроміс Росії щодо чорноморських поставок допоміг, але аграрій підозрює, що Москва гальмує операції, уповільнюючи перевірки.

Відповідно до домовленості, кожне судно, що виходить з одного з трьох українських портів на Чорному морі, повинно бути проінспектоване спільною командою українських, російських, турецьких співробітників і ООН, щойно судно досягне Стамбула. Команди шукають будь-який несанкціонований вантаж або членів екіпажу, а судна, які прямують до України, мають бути порожніми, сказала Ісміні Палла, речниця офісу ООН, яка керує цією програмою.

Дані ООН показують, що за останні тижні рівень перевірок знизився. Сторони домовилися розгортати по три групи щодня, хоча Організація Об’єднаних Націй вимагала більше.

«Ми сподіваємося, що незабаром це зміниться, щоб українські порти знову могли працювати з більшою потужністю. Український експорт залишається життєво важливим елементом у боротьбі з глобальною продовольчою безпекою», – прокоментувала речниця офісу ООН Ісміні Палла.

Представниця ООН також додала, що рішення сторін у листопаді продовжити угоду сприяло падінню світових цін на пшеницю на 2,8 відсотка.

Відповідно до індексу, складеного ООН, за останні шість місяців ціни на продукти харчування впали з максимумів, досягнутих цієї весни. Але вони залишаються набагато вищими, ніж у попередні роки.

Невизначеністю для фермерів цієї зими є стрімке зростання цін на добрива, одного з їх найбільших витрат.

Фермери підняли собівартість, підвищивши ціни на продукти харчування. І багато фермерів використовують менше добрив на своїх полях. Це призведе до зниження врожайності в найближчі сезони, що відповідно призведе до зростання цін на продукти харчування.

Харчові пайки були розподілені в місті Сані, Ємен. Місцева війна в цій країні зробила її населення вразливим до продовольчої безпеки.
Харчові пайки були розподілені в місті Сані, Ємен. Місцева війна в цій країні зробила її населення вразливим до продовольчої безпеки.

В офіційному повідомленні, оприлюдненому на завершення зустрічі на острові Балі, Індонезія, у листопаді, лідери країн Великої двадцятки заявили, що вони глибоко стурбовані викликами глобальній продовольчій безпеці, і пообіцяли підтримувати міжнародні зусилля, спрямовані на забезпечення функціонування ланцюгів постачання продовольства.

«Нам потрібно зміцнювати торговельне співробітництво, а не послаблювати його», – заявив на саміті Нгозі Оконджо-Івеала, генеральний директор Світової організації торгівлі.

Уряд США витрачає близько двох мільярдів доларів на рік на глобальну продовольчу безпеку. А після останньої великої продовольчої кризи у 2010 році він розпочав програму під назвою «Нагодуй майбутнє», яка зараз охоплює 20 країн.

З початку війни в Україні Сполучені Штати виділили понад 11 мільярдів доларів на вирішення продовольчої кризи. Це включає програму 100 мільйонів доларів під назвою AGRI-Ukraine, яка допомогла приблизно 13 тисячам фермерів в Україні – 27 відсоткам від загальної кількості – отримати доступ до фінансування, технологій, транспорту, насіння, добрив, мішків і мобільних складських одиниць. Ці зусилля можуть допомогти відновити країну, одночасно пом’якшивши глобальну продовольчу кризу. Одна п’ята економіки України припадає на сільське господарство, і п’ята частина робочої сили країни пов’язана з ним.

Автор: Максим Шаран

Фото: Getty Images

To top