З 24 лютого 2022 року кількість згадок про Україну в іноземних ЗМІ по всьому світу зросла. Чи правильно публікують латиницею українські власні назви закордонні медіа?
KyivNotKiev – кампанія, започаткована Міністерством закордонних справ України у 2018 році. Це є частиною кампанії CorrectUA, а також частиною глобальної тенденції зміни назв міст. Її мета – переконати англомовні ЗМІ та організації використовувати Kyiv (похідне від української назви Київ) замість Kiev (похідне від російської назви Киев) як назву української столиці. Після початку російсько-української війни у 2014 році багато західних ЗМІ вирішили змінити написання.
BILD (Німеччина): Видання активно використовує транслітерацію Kiew. На сайті представлено 1000 матеріалів, в яких використовується Kiew, і лише 33 матеріали з правильною транслітерацією Kyiv. Окрім того є публікації, які дублюють на сайті англійською мовою, в німецькій версії яких використовується Kiew, а в англійській – Kyiv.
Щодо інших міст, назви яких також можуть бути написані неправильно, наприклад, Charkiw/Charkow, Lviv/Lvov. Bild використовує правильну транслітерацію, запозичену з української мови. Ту ж помилку, що і зі словом “Київ”, Bild повторює з містом Одеса, використовуючи при написанні дві літери “s” як у російській мові.
Через російське вторгнення в Україну ми часто бачимо в новинах імена президентів України та Росії. Може скластися враження, що ці імена однакові, проте вони по-різному пишуться українською та російською мовами, тому в іноземній мові має бути відповідна транслітерація.У статті “Führt Israel einen Geheim-Krieg gegen Putins Freunde?”, опублікованій 31.01.2023, Bild дотримується цього правила.
Також у публікаціях з 24 лютого, як і раніше, Bild пише Wolodymyr стосовно українського президента. Та якщо поглянути на останні новини про відомого українського боксера Володимира Кличка, то Bild використовує Wladimir, хоча він має те саме ім’я, що й український президент.
SÜDDEUTSCHE ZEITUNG (Німеччина). Це найбільша щоденна газета в Німеччині.
Kyiv чи Kiev? На сайті представлено понад 5000 матеріалів, в яких використовується Kiew, і 278 матеріалів, де використана правильна транслітерація Kyiv.
Найновіша публікація, в якій Süddeutsche zeitung використовує Kiew, датована 07.02.2023. А останній матеріал із вживанням Kyiv опублікували 22.01.2023. У підсумку газета використовує транслітерацію Kiew і лише іноді – Kyiv. Наприклад, коли йдеться про “The Kyiv Independent” – українське ЗМІ, яке видається англійською мовою.
Стосовно міст Харків чи Львів видання використовує правильну транслітерацію, що відповідає українській мові. Проте можна знайти текст, у якому згадують Charkow (транслітерація з російської мови). Остання публікація датована 12 вересня 2022 року.
Але Süddeutsche zeitung повторює ту саму помилку, що й Bild з написанням назви міста Одеса – пише її з двома “s”.
Втім, у матеріалі “Neuer Marktplatz in Karlshorst heißt künftig “Odesaplatz”” пояснюють, чому важливо правильно транскрибувати назву.
У написанні імені українського президента газета не робить помилок. Здебільшого вживають “Wolodymyr” або “Wolodimir”. Переглядаючи матеріали 24 лютого, можна припустити, що видання весь час використовувало правильне написання.
Süddeutsche zeitung, як і Bild, допускає таку ж помилку з ім’ям Володимир, коли йдеться про відомого боксера Кличка. Його ім’я пишуть за правилами перекладу з російської мови.
Чому Kyiv not Kiev це так важливо?
Це частина довготривалої кампанії за визнання україномовних версій українських топонімів. Це також пострадянське прагнення утвердити незалежність після років гноблення та підкорення.
Упродовж сотень років російські лідери намагалися поглинути Україну у склад своєї країни, використовуючи культурну близькість між двома народами, щоб захопити історично українські землі на сході та півдні.
Для багатьох українців сьогодні це асоціюється з “русифікацією” – забороною використовувати українську мову, покаранням і вбивством наших предків за це, насадженням російської мови з метою закріпити російські мовні та політичні позиції в Україні.
На жаль, способу контролювати транслітерацію, яку використовують ЗМІ чи організації, немає. Правила, які диктують, як передавати слова, були прийняті після проголошення Україною незалежності. У 2012 році вони були оновлені, але ЗМІ та організації нехтували ними та використовували більш звичну версію, запозичену з російської мови.
Лише у 2019 році після запуску кампанії #KyivnotKiev, більшість англомовних видань почали використовувати правильну транслітерацію. Нову хвилю змін спровокувало повномасштабне вторгнення Росії, тому багато організацій та медіа долучилися до кампанії щодо використання україномовних версій власних назв.
Авторка: Вікторія Горайчук