У просторому холі реабілітаційного центру «Superhumans» погляд падає на різнобарвних ляльок Барбі. Колись ці іграшки символізували безтурботне дитинство і мрії, але тепер вони набули нового глибшого значення. Одна з них без кінцівки, із протезом замість ніжки, а інша сидить у кріслі колісному. Вони стають не просто частиною інтер’єру, а метафорами того, що тут починається нове […]

Фото: Маркіян Вачков Автомобільне кладовище. За словами очевидців, російські військові мали блокпости на всіх виїздах із окупованої території. На деяких одразу ж відкривали вогонь. На інших, стояли, усміхались, перевіряли документи, а коли люди від’їжджали від блокпоста і вже думали, що усе минулося, росіяни розстрілювали їх у спину. Автомобільне кладовище. У кожній машині, у кожній квартирі, […]

ФОТО: Юрій БІЛАК ОЛЕКСАНДРА, 5 РОКІВ, ІРПІНСЬКИЙ МІСТ, КВІТЕНЬ 2022 РОКУ Ірпінь, відокремлений чудовим хвойним лісом, розташований за 10 км на північний захід від Києва, – мирне містечко, де оселився середній клас. Тут все створено для процвітання сім’ї. Тут багато шкіл, парків у центрі міста, дитячих ігрових майданчиків та широкий спектр розваг. Однойменна річка, що […]

ФОТО: Юрій БІЛАК МИХАЙЛО, 3 РОКИ, ІРПІНЬ, КВІТЕНЬ 2022 РОКУ Ірпінь, відокремлений чудовим хвойним лісом, розташований за 10 км на північний захід від Києва, – мирне містечко, де оселився середній клас. Тут все створено для процвітання сім’ї. Тут багато шкіл, парків у центрі міста, дитячих ігрових майданчиків та широкий спектр розваг. Однойменна річка, що звивається […]

ФОТО: Юрій БІЛАК МАКАР, 4 РОКИ, БОРОДЯНКА, КВІТЕНЬ 2022 Мама Макара Валентина родом із Центральної України, з Полтавщини. У 2007 році вона вийшла заміж за Олександра, і пара переїхала в успадковану квартиру в центрі Бородянки на головній вулиці міста. У Макара є старший брат. Їх розділяє сім років. Батьки працюють в одній компанії і з […]

ФОТО: Юрій БІЛАК КИРИЛО, 8 років, ІРПІНЬ, КВІТЕНЬ 2022 Місто Ірпінь приваблює багато нових мешканців завдяки своїй інфраструктурі, житловій забудові та близькості до Києва, що є благом для агентств нерухомості. Оля, мама Кирила, працює в одному з них. Сергій, його батько, приватний підприємець із сусіднього містечка Буча. У Кирила є старша сестра Христина, їй 13 […]

ФОТО: Юрій БІЛАК ЄЛИЗАВЕТА, 5 РОКІВ, БОРОДЯНКА, КВІТЕНЬ 2022 РОКУ Сім’я Єлизавети живе в будинку в Бородянці, динамічному містечку, розташованому приблизно за 50 км на північний захід від Києва. Її батько Олександр працює охоронцем у великій компанії, а мати Людмила разом із чоловіком розвиває невеликий бізнес, розводячи “шоу” курей. У них понад двісті чудових курей […]

Нашого будинку не стало на початку березня. Після удару з неба ночувати там було неможливо, тож ми пішли до моєї сестри, яка жила через двір.  Мій світ звузився. Раніше, якщо хочеш зателефонувати комусь в інший кінець планети, то береш і дзвониш. Якщо хочеш щось дізнатися, кілька кліків в інтернеті – і дізнаєшся. А тепер залишалося […]

Насправді ми не були готові до війни, ніхто не очікував, що нікопольські бомбосховища та підвали стануть місцем постійного проживання. Добре, що в нашій Школі мистецтв гарно облаштоване сховище. До нас постійно йшли люди, і були потрібні сухі пайки та теплі речі, щоб чимось вкритися вночі. У  лютому, березні, квітні в підвалі, напевно, було близько 60 […]

Моїм компаньйоном з рукоділля став мій чоловік. Вже й не можу згадати, звідки у нашій родині така тяглість до ремісництва, але здається, що творчий підйом почався тоді, коли ми викинули телевізор. Ліплення, малювання, плетіння, в’язання, робота по дереву – чим ми тільки не займалися. Я навіть на виделках в’язати намагалася, а якось ми купили книжку […]

Скільки себе пам’ятаю маленькою у нашому будинку в Харкові були неймовірної краси в’язані шалі. Бабуся за часів СРСР викладала російську для іноземців і була в різних країнах, тож повертаючись з однієї такої поїздки – так каже сімейна легенда – вона привезла дуже гарну вовну, яка в її руках щоразу перетворювалася на щось прекрасне. У 90-ті, […]

«Хутко всі в укриття», – кричу я з наглядового майданчика на батьківському городі.  Луна від літака в нічному небі стає гучнішою, тож я біжу в дім, налякана та роздратована, бо рідні мене ігнорують.   “Ви що робите? – видаю, щойно з’являюсь на порозі. – Треба бігти в тому, що є – у спідньому, у капцях”.  Мені страшно, […]

Я плету ночами. Ночами, коли не можу спати та прислухаюся до нічних звуків за вікном. Уже 19 місяців я плету. З невеликими перервами, коли на декілька місяців виїжджала з міста на Захід України. Плету, щоб не проспати важливого повідомлення, коли буде потрібно зібрати дітей та спуститися в підземний паркінг.  Ще 19 місяців тому я не […]

“Минуло лише кілька місяців відтоді, як ми вперше почули вибухи та зрозуміли, що почалась велика війна, але ми вертаємось з Чехії до рідного міста, щоб забрати речі.  “Тобі страшно?” – запитала я у свого сина Андрійка.  “Страшно, мамо, але треба забрати друзів”, – відповів він.  Друзі Андрія – м’які іграшки, з якими він до цього часто […]

Моя бабуся була дуже суворою. Сільська жінка, дитина війни, вона здавалася мені металевою зсередини. Я не думала про те, що її чоловік був моряком і часто йшов у плавання, а вона залишалася сама і самостійно вправлялася з великим господарством, але з дитинства пам’ятаю її величезний город із кукурудзою та якимись баштанними. Тоді здавалося, що поки […]

Все своє життя я вчусь і працюю.Трохи перебувала за кордоном: підлітком жила в Чехії, а кілька років тому – в Австралії. Світ яскравий і чудовий, але від початку повномасштабного вторгнення я в Україні, адже тут мій дім, моя земля, моя родина, моя мова. Всі не виїдуть з України, бо тоді ж росіяни просто вільно заїдуть […]

Моя історія в’язання почалася давно. Ще маленькою я дивилася на маму, яка в’яже, і мені було цікаво, як вона це робить. Мама навчала мене, але, крім шкарпеток і шаликів, у мене особливо нічого не виходило. У школі майструвати щось руками нас вчили на уроках праці, але все ж таки основна частина моєї історії в’язання припала […]

Ранок 24 лютого ми з моїм чоловіком Ігорем зустріли напівсонні, бо допізна працювали в нашій київській майстерні. Я готувала останню партію кераміки до випалу, поглазурувала всі вироби, підготувала до випалу і, страшенно втомившись, зупинилася, щоб від перенавантаження не нашкодити дитині. Тривожні валізки ми зібрали заздалегідь: до ймовірної війни мій чоловік поставився раціонально й підготував нас. […]

– О, як тут у вас затишно, – сказала бабуся, увійшовши до нашого нового помешкання. – Я завжди мріяла слухати живу музику ввечері біля каміна… – Чудово, мам, нарешті нам пощастило, і ми знайшли квартиру та ще й з піаніно! Діти тобі будуть грати, якщо, звичайно, щось пригадають, – я недвозначно подивилася на нашу четвірку […]

Моя мама в’яже багато років. Я з дитинства пам’ятаю, що бабуся в’язала. Але якщо бабуся в’язала шкарпетки чи рукавиці, то мама пішла далі: вона експериментувала з візерунками, формами, нитками. Її навчили в’язати ще в гуртку в нашому селищі. Тривалий час вона про це і не згадувала. Здається, закинула спиці і забула про них. Але раптом […]

The whole world is so closely connected (увесь світ так тісно пов’язаний) — слоган проєкту “Ательє історій”. Об’єднуючим символом “Ательє історій” є мотив “бабусин квадрат”. У різних культурах цей елемент асоціюється з метафізичними уявленнями про сталість, впевненість, силу життя.”Бабусин квадрат” починається з ланцюжків і завершується їх з’єднанням.  12 “Бабусиних квадратів” були спеціально звязані для створення […]

ФОТОРЕПОРТАЖ 22 вересня у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла м. Львова відбулося вручення орденів “Хрест Героя”. Подію приурочили для відзнаки та вшанування пам’яті 50 загиблих бійців із 24-ї ОМБр імені короля Данила, які віддали життя за незалежність України. Задля спільної молитви у храмі зібрались священнослужителі, військові та рідні загиблих героїв. Їх об’єднала спільна […]

Мій дідо щиро не розуміє, кому заважав танк у нашому Володимирі. Як і не розуміла, напевно, у 1981 році тодішня міська влада, коли заради встановлення пам’ятника радянським танкістам – воїнам 41 танкової дивізії, яка у 1941 році дислокувалася у нашому місті, постановила знести хатину. До 40-річчя від початку нападу Німеччини на радянський союз. Саме так, […]

Попереднє життя частинками зібране в наплічниках. На руках маленькі діти й домашні улюбленці. Метушня, туга за зруйнованими й залишеними домівками та невідомість попереду. Понад 160 людей з Рубіжного, Попасної, Бучі, Маріуполя, Запоріжжя та інших українських міст евакуювалися зі Львова до Італії. Спортивний зал Львівської духовної семінарії Святого Духа вщерть заповнений людьми. Сюди на два дні […]